В українського хіта «Мавка. Лісова пісня» є свій тихий двигун — фізика руху й ритм пластики, які з перших кадрів викликають довіру. Щоб досягти цього, команда Animagrad (FILM.UA Group) залучила приму Національної опери України Катерину Кухар, провела зйомки відеореференсів і показала бек-стейдж формату Мавка мейкінґ-оф із фрагментами робочих матеріалів і тизера. На офіційному сайті проєкту опубліковано матеріал зі знімального процесу та кадрами сторібордів.
Також у новинному релізі наголошено: саме з цих референсів аніматори реконструювали емоції та пластику Мавки у 3D-моделі, що видно на ілюстрації «STORYBOARD — VIDEO REFERENCE — 3D».
Як балет став мовою персонажа
Рішення покликати на майданчик балерину — не лише про красу жесту, а про точність. Кухар досконало знає сценічний образ Мавки з класичної постановки «Лісова пісня», тому легко переходить між ефемерною німфою й більш «земною» героїнею для кіно. На зйомках вона передавала нюанси мікроміміки, темпоритм, а також виконувала прості акробатичні трюки — це зафіксовано в офіційному бек-стейджі.
- Пластика й еполеман: Кухар демонструвала характерні пози, м’які переходи та «дихання» корпусу, що стали опорою для ключових поз у сценах рятунку бізонів.
- Емоційна шкала: для крупних планів балетну експресію «зменшували», шукаючи баланс між виразністю та природністю в кадрі — про це артистка говорить у цитаті з релізу.
- Три іпостасі Мавки: «безтілесна» балетна німфа, «жива» дівчина та кіношний образ із тонкою мімікою — ці стани знімали як окремі референси.
Відеореференси замість здогадів: що отримали аніматори
Щоб рухи в 3D виглядали невимушено, спершу все «грають» актори — це професійно називається відеореференсами; за потреби епізоди додатково уточнювали за допомогою motion capture для точних фаз і мікродинаміки. Кадри з бек-стейджу демонструють саме таку методику: матеріал, відзнятий із Кухар, став основою для нових сцен тизера, присвяченого 150-річчю Лесі Українки.
- Точні таймінги: відео дає реальні фази руху — прискорення, затримки, «післярухи», які складно вигадати від руки.
- Мікроміміка: завдяки близькому плану зчитуються ледь помітні зміни в очах і кутиках губ — критично для крупних планів.
- Узгоджений ритм сцени: монтаж референсів формує базовий темпоритм, від якого далі відштовхується монтаж анімації та звук.
Сторібординг і pipeline: як іде ідея до кадру
За кадром помітно ще один фундамент — грамотний сторіборд: у релізі опубліковано ексклюзивні кадри з дошок, що допомагають зрозуміти мізансцени, ракурси й напрям руху персонажа.
Щоб такий матеріал не «ламався» в процесі, команда тримає чіткий pipeline: від сценарної розкадровки — до анімаційних блокінгів і фінального рендера.
- Референс → блокінг: аніматор перетворює жест на ключі в 3D, фіксує силует і баланс, не витрачаючи час на деталі.
- Блокінг → сплайни: додаються другорядні рухи, інерція волосся, тканин, дихання — те, що створює «живість».
- Сплайни → лукдев: узгоджуються світло, матеріали, FX; рендер-тести звіряють емоцію з референсом, щоб не втратити первинний сенс.
Бек-стейдж: де подивитися процес наживо
Продюсерська команда відкрито показала частину кухні: офіційна сторінка містить бек-стейдж-відео зі зйомок референсів і кадрами тизера. На скрінколажі «STORYBOARD — VIDEO REFERENCE — 3D» видно, як етапи поєднуються — від олівцевої композиції до фінального кадру з Мавкою. Саме цей матеріал став базою для епізоду з порятунком червонокнижних бізонів.
- Перевірене джерело: всі матеріали — з офіційного сайту MAVKA. THE FOREST SONG
- Видима еволюція: сторіборд → референс → 3D-кадр дають прозору лінію відповідності ідей і результату.
- Контекст про співпрацю: у релізі вказано історію партнерства з Кухар від 2019 року та план глибшої інтеграції в промокампанію.
Чому вибір балерини — інженерне рішення
Залучення Кухар — це не лише естетика, а спосіб інженерно зменшити похибку між наміром і пікселем. Балет створює зрозумілий словник жестів, який легко кодується у криві руху. Завдяки цьому аніматори зберігають «дихання» сцен, не перекладаючи все на симуляції чи випадкові правки. У результаті Мавка рухається так, ніби спогад про живу людину, а не «ідеальна лялька».
- Контроль нюансів: сценічна школа дає стабільні повтори, тож референси знімали серіями — із варіантами амплітуди й темпу.
- Узагальнення в 3D: після реконструкції руху художники пом’якшують лінії, аби зберегти поетичність, важливу для всесвіту Лесі Українки.
- Синергія промо: артистка долучилась і до соціального відео в межах колаборації проєкту з WWF-Україна.
Підсумок
«Мавка. Лісова пісня» вразила не лише сюжетом, а й чесністю руху. Коли на старті стоять відеореференси з точною пластикою, добре зібраний сторібординг і дисципліна pipeline, емоція зберігається до фінального кадру. Бек-стейдж на офіційному сайті це підтверджує скрін за скріном: танець перетворюється на мову кіно — і Мавка стає живою.
