У цифрову добу 4K, стедікамів і гіперреалістичного кольору усе більше митців повертаються до старих аналогових форматів. І серед них — VHS. Те, що колись було побутовим, тепер стає естетичним вибором.
Знімати на VHS — це вже не про якість. Це про погляд, який хоче відчути, а не тільки бачити. Про зображення, яке дихає, дряпається, затримується.
Як знімають на VHS сьогодні?
З технічного боку — це простіше, ніж здається:
🔹 Оригінальні камери 80–90-х: Panasonic, JVC, Sony Handycam
🔹 Мінікасети (VHS-C) або повнорозмірні касети
🔹 Перехідники або оцифрування через AV-виходи в цифрові рекордери або плати захоплення відео
Митці також використовують:
- Digital VHS aesthetic: зйомка на цифру, але з постобробкою під VHS (глітчі, текстура, шум, тайм-код)
- Відеопетлі на магнітну стрічку — для інсталяцій або живих перформансів
Технологія VHS — не обмеження, а частина художньої мови.
Чому знімають на VHS?
1. Ностальгія — не ретро, а текстура пам’яті
VHS не ідеальний. І саме це — його сила. Ці «помилки» — розфокус, розгортки, кольорові артефакти — нагадують, що пам’ять завжди спотворена. Тому знімати на VHS — це як документувати не подію, а її відлуння.
Картинка з VHS виглядає так, ніби ти це вже пережив.
2. Тіло зображення
На VHS зображення має вагу, температуру, шум. Воно не стерильне. Воно “живе” — дрібно тремтить, вицвітає на кутах, рипить під час паузи. Для митця це — візуальне тіло, з яким можна працювати.
3. Опір цифровому контролю
Цифрові камери «виправляють» світ: згладжують шкіру, стабілізують кадр, підтягують експозицію. VHS, навпаки, змушує залишити недосконалість. Це форма недосяжного, брудного, справжнього.
У часи надконтролю — VHS виглядає чесно.
4. Інтимність і сповільнення
VHS — це завжди щось особисте. Камера часто з рук, фокус коливається, звук нерівний. Зображення стає ближчим, бо в ньому є присутність. Це повернення до погляду, який не спостерігає, а свідчить.
Хто це робить?
- Джонас Мекас — використовував VHS-естетику як щоденникову практику
- Відеоартисти на Vimeo/YouTube — DIY-естетика, архіви, found footage
- Музичні кліпи — від The 1975 до українських indie-виконавців (наприклад, Tik Tu, Love’n’Joy)
Також в Instagram поширений тег #shotonvhs, де молоді режисери експериментують з формою та обмеженням.
Висновок: VHS як форма довіри
“Ми не повертаємося до VHS, бо це зручно. Ми повертаємося, бо це — живе.”
У світі точності, стабільності та чистоти VHS — це жест: залишити тріщину, через яку видно людське. Це не просто стиль. Це — довіра до недосконалого, до погляду, що не виправляє. І це те, чого так бракує цифровій гладкості.
