Українське мистецьке середовище у 2025 році стає свідком появи свіжих голосів, які пропонують новий погляд на відеоарт. Молоді автори відходять від традиційної драматургії й дедалі частіше працюють із концепцією часу як центральним елементом творчості. Їхні роботи набувають не лише візуальної, а й філософської ваги, формуючи особливий простір для осмислення миті.
Це покоління вирізняється здатністю інтегрувати технології, соціальні реалії та особисті переживання у своїх творах. Відео стає не просто художньою формою, а інструментом пошуку відповіді на запитання про ритм сучасності, її паузи й прискорення. У цій різноманітності проступає багатство культурного контексту, яке визначає український відеоарт 2025.
Нові голоси на фестивалях
Останні фестивалі сучасного мистецтва в Україні засвідчили, що інтерес до відеоарту зростає. Молоді митці презентують роботи, у яких відчутний акцент на часі та його плинності. Теми змінюються від особистих рефлексій до соціальних коментарів, але об’єднує їх увага до внутрішнього ритму та глибинних переживань.
Автори, що заявили про себе: 🎥
🌿 Ірина Коваль: досліджує паузи й тишу як форму опору інформаційному шуму.
🌌 Андрій Мельник: поєднує урбаністичні пейзажі з темою відчуження у часі.
🕊️ Оксана Руденко: створює роботи про природу як джерело внутрішньої гармонії.
🔮 Денис Бондар: експериментує з VR-інсталяціями, де глядач стає учасником дії.
Час як матеріал мистецтва
Для нового покоління відеомитців час — це не фон, а повноцінний художній матеріал. Вони працюють із тривалими статичними кадрами, уповільненням руху та мінімалізмом, щоб дати глядачу змогу зосередитися на власних відчуттях.
Саме у цій площині проявляється нова художня мова, де чуття часу стає основою для створення твору. Завдяки такому підходу глядач перестає бути лише спостерігачем і перетворюється на співучасника, який проживає момент разом із автором.
Митці використовують різні прийоми, щоб підкреслити значення часу:
🕰️ Статичні довгі кадри.
🌊 Розтягування звуку й тиші.
🎞️ Монтаж із мінімальними переходами.
🎭 Відсутність лінійного сюжету.
Технології у відеоарті
Сучасні українські автори активно експериментують із цифровими технологіями. Від 3D-анімацій до VR-досвіду — усі ці інструменти стають засобами розширення художньої мови. Технологія не замінює зміст, а лише підсилює його, створюючи простір для нових вражень.
Технологічні підходи у практиці: 🔧
💻 Використання VR і AR для занурення глядача.
📱 Адаптація робіт для мобільних платформ.
🌐 Інтеграція зі стрімінговими сервісами.
🎨 Поєднання традиційної зйомки з цифровою графікою.
Відеоарт і соціальний контекст
Багато українських митців звертаються до соціальних тем, використовуючи відео як інструмент рефлексії на події сучасності. Через поєднання візуального ряду та символічних образів вони створюють твори, які викликають сильний емоційний відгук і водночас зберігають глибину інтерпретації.
Приклади соціальних тем: 🌍
⚖️ Питання свободи та ідентичності.
🕊️ Досвід війни й травматичної пам’яті.
🌱 Взаємодія людини та природи.
📡 Критика цифрової залежності.
Перспективи українського відеоарту
Майбутнє цього напряму виглядає багатообіцяючим. З одного боку, митці шукають нові способи взаємодії з аудиторією, з іншого — прагнуть зберегти внутрішню чесність і художню глибину. Важливо, що сучасний відеоарт виходить за межі галерей і стає доступним для ширшої публіки завдяки цифровим платформам.
Що очікувати найближчим часом: 🔮
📈 Зростання кількості фестивалів і резиденцій.
🌐 Поширення робіт у міжнародних онлайн-просторах.
🤝 Колаборації з митцями з інших країн.
🧭 Подальший розвиток авторських стилів.
Висновок
Український відеоарт сьогодні переживає період активного становлення, коли нові імена формують унікальний культурний простір. Молоді митці не лише експериментують із технікою, а й відкривають нові горизонти сприйняття, де час стає головним інструментом для створення образів. Їхні роботи відзначаються щирістю та глибиною, що робить їх актуальними у світі сучасного мистецтва.
