У сучасному мистецтві дедалі більше авторів звертаються до практики, яку називають slow cinema відеоарт. Це напрямок, що протиставляє швидкій динаміці…
Як відеомистецтво передає атмосферу осені
Осінь завжди надихала митців, адже вона несе відчуття змін, спокою й одночасно тривоги перед новим циклом. Сучасне відеомистецтво дає змогу…
Порожнеча в кадрі: значення відсутності
Сучасне кіномистецтво постійно шукає нові способи впливати на глядача. Одним із найбільш тонких і водночас потужних прийомів є порожнеча в…
Вода як мотив: текучість у відеомистецтві
Вода у своєму безмежному розмаїтті образів і значень завжди приваблювала художників. Особливо помітним цей мотив став у медіамистецтві, де завдяки…
Пісок, тиша, руїни — мої три символи
Кожен художник — свідомо чи ні — з часом обирає свої образи. Не як декорації, а як внутрішню мову. Їх…
Сонце в кадрі: образ часу, що не проходить
Коли сонце з’являється у кадрі, воно не просто «освітлює» сцену. Воно зупиняє подію. Робить час відчутним, густим, нерухомим. Це не…
Погляд у камеру як акт взаємності
Коли ми дивимося фільм або відео, ми — глядачі. Камера — наше око. А те, що в кадрі — об’єкт.…
Тіло без обличчя: як працює абстракція
У традиційному кіно обличчя — центр. Ми впізнаємо героя, читаємо емоції, співпереживаємо. Але у відеоарті, особливо в перформансі, часто трапляється…
Архівна пам’ять як рух
Коли ми чуємо слово «архів», уявляється: папки, коробки, хронологія, порядок. Але в мистецтві — особливо у відео — архів живе…