Кожен художник — свідомо чи ні — з часом обирає свої образи. Не як декорації, а як внутрішню мову. Їх можна назвати символами, але не в академічному сенсі. Вони — сліди відчуттів, які повторюються. У моїй практиці ними стали пісок, тиша і руїни. Ці три — як три лінії мого відео: десь образ, десь стан, десь пам’ять.
Пісок: рух, що не йде вперед
Пісок — це не просто матеріал. Це час у стані розпаду, річ без форми, земля, що вже втратила себе. У моїх відео пісок часто:
- сиплеться в уповільненому темпі
- лишається на тілі
- заповнює простір, замість декорацій
- звучить — як хрускіт, як фоновий шум, як внутрішній голос
Пісок — це тіло, яке вже нічого не тримає. Але досі існує.
Тиша: не пауза, а напруга
Тиша — не відсутність звуку. Це згусток присутності. У моїх роботах я використовую тишу не для ефекту, а для формування простору дихання. Тиша у відео:
- триває довше, ніж зручно
- змушує вслухатись у шум камери або тіло
- перетворює навіть найменший рух на подію
Тиша — мій спосіб бути чесною. Вона не дозволяє сховатись.
Руїни: пам’ять, яка не потребує пояснення
Руїни — це не ностальгія. Це факт того, що щось було. Мене цікавлять не великі історичні руїни, а малі: стіна з тріщиною, підлога без плитки, полишена кімната. У відео вони працюють як:
- свідки: простори, які не мовчать, але й не кричать
- місця без події: дія вже сталася, ми приходимо після
- декорація без фону: не щоби прикрасити, а щоби зупинити
Руїни — це образ відсутності, що не зникає.
Як ці образи працюють разом
Пісок рухається, але не веде нікуди. Тиша фіксує, але не пояснює. Руїни залишаються, але не звуть назад. Разом вони творять мою мову:
повільну, безсюжетну, фрагментарну.
Таку, що не вимагає розуміння — тільки перебування.
Висновок: не алегорія, а досвід
Я не намагаюся “сказати щось через пісок” або “означити щось через руїну”.
Я просто повертаюся до них — бо тільки там мій жест не штучний.
У мистецтві іноді важливо не пояснювати, а повертатись до чогось, як до тіла, до простору, до сліду. Пісок, тиша, руїни — це мої сліди. Я йду ними — і не прагну дістатись кудись.
