У виробничому пайплайні все тримається на узгоджених правилах. Тут доречна опора на 12 принципів анімації — набір із книги Томаса та Джонстона, який допомагає передати вагу, емоцію і фізику руху, а не лише картинку. Принципи історично створювалися для покадрової графіки, але чудово працюють у ріггінгу та 3D. Ключові ідеї — підготовка дії, дуги, інерція, перебільшення, читабельний силует.

Пластичність, підготовка та акценти

Щоб сцена читалась, об’єкт має бути пружним, дія — підготовленою, а кадр — з чітким фокусом. Сквош/стретч передає вагу без втрати об’єму; anticipation готує глядача; staging ставить акцент у правильне місце. Послідовність цих кроків дає зрозумілий жест і виразний силует.

Деформація з об’ємом: у Blender додайте shape keys або lattice, а криві швидкості налаштуйте в Graph Editor; у стретчі компенсуйте товщину, щоб «маса» зберігалась.
Короткий замах: перед основним імпульсом дайте кілька кадрів підготовки; працює і для мімічних, і для поглядових дій.
Кадр із фокусом: використовуємо розміщення персонажа, світло/тінь і кут камери, щоб підкреслити головне, прибираючи зайву деталь.

Два підходи до побудови руху, інерція і зсуви

У виробництві поєднують straight ahead і pose to pose: перший дає органіку, другий — контроль над позами і композицією. Далі додають інерцію частин і зсуви у часі, щоб рух виглядав фізично правдивим і мав відлуння після зупинки.

План від поз: ставимо екстремуми, перевіряємо силует, потім заповнюємо проміжки; комп’ютерна інтерполяція допомагає, але її потрібно контролювати.
Інерція частин: «хвости» рухаються з лагом і повертаються до центру мас із загасанням; надмір перебільшення доречний у комедійній сцені, у реалістичній — дозуємо.
«Живе» завмирання: навіть на паузі додайте мікрорухи — дихання, дрібний баланс — кадр не «помирає».

Таймінг, плавні старти/зупинки та дуги

Від кількості кадрів на дію залежить характер і переконливість. Плавні розгони/гальмування і природні траєкторії по дугах роблять рух читабельним, а ламані траєкторії — нервовими.

Розподіл кадрів: більше біля старту та фінішу, менше всередині — отримуємо slow in/slow out; підкреслюємо екстремальні пози.
Дуги в просторі: для кінцівок — обертання суглоба по природній траєкторії; механіка — виняток, рухається прямими відрізками.
Таймінг і вага: легке реагує швидше, важке повільніше; правильний ритм формує емоцію та характер персонажа.

Перебільшення, об’єм і привабливість

Перебільшення додає енергії, але без хаосу: елементи сцени посилюємо узгоджено, інакше втрачається ясність. Об’ємне мислення (solid drawing) допомагає тримати баланс і центр мас, а appeal забезпечує «харизму» персонажа незалежно від його моралі.

Дозуйте перебільшення: підсилюйте піки поз на 10–20%, але не руйнуйте логіку форми.
Уникайте «близнюків»: легка асиметрія робить позу живою; симетрія вбиває динаміку.
Читабельний силует: спростіть контури, підкресліть лінію дії — так персонаж краще «чіпляє».

Як це втілити в blender для 2D/3D

Для швидкого пошуку поз і ритму зручно робити скетч-прозу прямо в кадрі. Тут найбільше допомагає Grease Pencil: rough-позинг, breakdown-кадри, перевірка дуг, які далі переносимо в ключі трансформацій рігу. У 3D додаємо lattice/shape keys для сквошу, constraints для інерції хвостів і Motion Paths для дуг. Важливо проганяти playblast у відсічених тонах, щоб не губити staging і силует.

Motion та композ у ae без «пластиліну»

Коли робите логотипні інтрo, lower thirds чи промо-графіку, підходьте від сенсу до таймінгу, а не від пресетів. Коротка підготовка до дії, плавні старти/зупинки і ясна дуга шляху дають акуратний жест. Піки підкреслюємо overshoot/settle на графіках швидкості, а дрібні мікрорухи додаємо на батьківських шарах із фазовим зсувом. Для цього достатньо інструментів After Effects, без повного 3D-сетапу.

Типові помилки та стабільний чек-лист

Перед рендером варто швидко пройтись по базових ризиках: невідповідний таймінг, «ламана» траєкторія, відсутність підготовки дії або надлишок другорядних рухів. Коли щось «не дихає», спершу перевірте екстремальні пози, потім криві, і лише потім дрібні деталі.

Силует і фокус: головний жест видно в один погляд, другорядне не шумить.
Slow in/out: підтягніть криві біля старту і фінішу, не лишайте випадкових «зламів».
Дуги: шлях кінцівок логічний, без раптових «зривів» із траєкторії.
Інерція: «хвости» доганяють корпус і згасають природно, а не обриваються.
Таймінг і вага: важкі об’єкти реагують повільніше; коригуйте тривалість фаз.

Короткі рекомендації для щоденної практики

Коли команда об’єднує єдині маркери в таймлайні та формат прев’ю, рев’ю проходять швидше, а сцени стають послідовними. Варто закріпити звички — від великих форм до дрібних, від поз до графіків, від ритму до шейдингу. Так народжуються робочі поради аніматорам: одна ідея на кадр, 2–3 ключові пози, чіткий екстремум і логічна дуга між ними.

Висновок

Починайте з поз і сенсу, далі — таймінг, інерція, дуги, а наприкінці — деталі. Якщо сцена «пливе», повертайтесь до екстремальних поз і графіків швидкості. Системна робота з принципами економить години полірування і дає руху характер: зрозумілий, переконливий і живий.